Facebook
Facebook
Instagram
YouTube
YouTube

2 травня 2019 року викладачі кафедри прикладної лінгвістики разом зі студентським активом завітали до затишного, квітучого і надзвичайно гостинного села Затурці.

У давньоруські часи на території села було побудоване городище. Пізніше на його місці споруджено замок із кам’яними стінами та ровом, що заповнювався водою (донині збереглися його залишки). Поселення вперше згадується у писемних джерелах 13 століття, а від 1340-х рр. – у складі Великого князівства Литовського. За Люблінською унією 1569 Затурці відійшли до Польщі. У документах початку 16 століття село значиться як власність шляхтича Б. Затурецького.

 Славиться це місце і гідрологічною пам’яткою – Затурцівськими джерелами, які знаходяться у північно-західній частині села і охоплюють площу у 0,2 га. 

Наше знайомство із мешканцями села розпочалося із відвідин загальнооосвітньої школи І-ІІІ ступеня ім. В.К.Липинського. На порозі школи нас чекав директор, Кушнір Михайло Антонович. За нашою доброю традицією ми зустрілися з учнями 10-11 класів та їх вчителями і розповіли про нашу спеціальність і університет. Перед аудиторією виступили – професор, завідувач кафедри прикладної лінгвістики, Біскуб Ірина Павлівна, доцент кафедри прикладної лінгвістики, Каліщук Діана Миколаївна та асистент кафедри прикладної лінгвістики, Прус Руслана Богданівна. Спілкування було невимушеним і, сподівааємося, доречним і корисним, як для господарів так і для нас.


Після зустрічі ми вирушили до меморіального музею В’ячеслава Липинського. Директор музею, Віталій Кушнір, ознайомив викладачів та студентів із експозицією музею, яка розкриває історико-етнографічне тло середовища, у якому жила родина Липинських у Затурцях на Волині, розповідає про родовід, господарський та селекційний доробок родини, життєвий шлях В’ячеслава Липинського, його громадсько-політичну, державну та наукову діяльність.

 

 


Ми знаємо його як українського політичного діяча, історика, соціолога, публіциста, теоретика українського консерватизму. Він був одним із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників», а за гетьманату — послом України в Австрії. Публікував свої твори під псевдонімами В.Правобережець, Nobilis Ruthenus та іншими.

Його творчість привертає особливу увагу як з огляду практичної реалізації ідей державотворення, так і в контексті сучасного західноєвропейського неоконсерватизму. Сьогодні особливо актуальною є концепція еліти, запропонована В. Липинським, яку застосовують для аналізу феномену української національної еліти суспільства, що перебуває в стані трансформації.

Експозиція музею занурює в атмосферу родинного затишку, переживань, непростих сімейних стосунків і відданості справі і обов’язку перед державою.

Радимо усім завітати до музею, де працюють справжні подвижники своєї справи. Дякуємо!

Подорожні нотатки: садиба Липинських
Facebook
Facebook
Instagram
YouTube
YouTube

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *