ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА – ЦЕ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ТЕРМОСИНТЕЗ»

Ірина Біскуб,

професор

Світ завмер на порозі нових революційних наукових змін. Ще років 30 тому наукові знання залишались таємницею за сімома замками. Сьогодні більшість з нас вільно оперує термінами «штучний інтелект», «Big Data», «бозон Хіггса», «фрактали», «біткоін», «кібербезпека», «сурогатне материнство», «органи-транспланти» тощо. Ми активно ностальгуємо за старою системою освіти, у якій кожен індивід отримував стандартний контрольований пакет знань, який, у власну чергу, давав можливість контролювати індивіда. Така система гарантувала спокій. Втім, цей дорогоцінний спокій – то була ілюзія, за якою ховався невпинний розвиток науки й техніки, що у минулому столітті залишався справою обраних. Сьогодні ми маємо необмежені можливості доступу та опрацювання інформації. Інформаційне суспільство, всесвітня мережа, мобільні пристрої, що забезпечують миттєвий доступ до інформації, нівелюють унікальність знань викладача і ставлять викладача й студента у рівні умови. Навіщо ж вчитись, спитаєте ви? Інтернет дає інформацію, практичні навички будь-хто опанує безпосередньо за місцем роботи. Для чого вступати до університету? З якої причини витрачати ще півтора-два роки на навчання у магістратурі? Спробую пояснити для тих, хто захоче зрозуміти. Ті ж, хто вважають, що все знають, й переконані у тому, що чотири роки бакалавріату – достатня ціна за подальшу свободу – можуть далі не читати.

Наведу один невеликий, проте показовий приклад з життя – новий молодий, блискучий та професійний Президент Франції Емануель Макрон. Чи задумувались ви, яким чином студент ієзуїтської школи, який, зростаючи у нерелігійній родині, у дванадцятирічному віці свідомо наполіг на власному хрещенні у католицьку віру, захистив магістерську дисертацію по Гегелю та Макіавеллі, редагував праці відомого французького феноменолога-герменевта Поля Рікера, стає провідним банкіром у корпорації Ротшильдів, а згодом – Президентом Франціі? Для мене це – показовий приклад усвідомленого когнітивного контролю, який розумна людина може застосувати для встановлення власних причинно-наслідкових зв’язків між різними (гуманітарними та точними) знаннями. Це те, що має гучну, проте влучну назву – Інтелект. Саме інтелект є запорукою професійного та й життєвого успіху. Інтелект, як і ремісництво, яке теж важливе і є невід’ємною частиною існування цивілізації, має генетичне підґрунтя, проте, на відміну від ремісництва, інтелект вимагає усвідомленого формування, що не відбувається миттєво, а вимагає часу та ментальних зусиль.

Для мене особисто справжня мета університетської освіти – це формування Інтелекту студентів. Прикладна лінгвістика вигідно вирізняється серед інших філологічних галузей саме здатністю аналізувати й синтезувати нові прикордонні типи знань, які не належать винятково ані до царини філології, ані до інформаційних технологій. Сучасна прикладна лінгвістика – це «інтелектуальний термосинтез», внаслідок якого із «легших» гуманітарних та точних знань утворюються «важчі» прикладні інтегральні знання, при цьому також вивільняється творча енергія, завдяки якій і формується інтелект наших студентів.

AL pic 1

ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА – ЦЕ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ТЕРМОСИНТЕЗ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *