Квітень і травень для УжНУ — традиційно насичені різними заходами: конференціями, відзначеннями, зустрічами… У цей час до нашого університету прибуває й чимало гостей.
Серед них — відомий науковець, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри прикладної лінгвістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки І.БІСКУБ. Ірина Павлівна, до речі, випускниця нашого вишу (!), погодилася на інтерв’ю для «Погляду».
— Що Вас змусило залишити справи й приїхати на святкування 20-річчя факультету міжнародних економічних відносин УжНУ?
— Ювілей перспективного та прогресивного підрозділу — прекрасна нагода висловити пошану та побажання наукового й творчого розвитку колективові факультету міжнародних економічних відносин.
А коли таку дату відзначають знаковою науковою подією — Міжнародною науково-практичною конференцією — що може бути кращим стимулом відвідати прекрасний Ужгород, зустрітися з колегами, обмінятися науковими ідеями?! Звісно, особливого шарму додає цвітіння сакур ))
— Якщо цвітіння уявно перенести на факультет МЕВ, то що б відзначили за 20 років його зростання?
— Підрозділ очолює знаний у регіоні, Україні та за її межами науковець, організатор, професіональний викладач та чудова людина, професор Микола Палінчак. А коли постало питання входження кафедри
прикладної лінгвістики саме до складу цього підрозділу, щиро зраділа за колег та студентів, адже в УжНУ на наших очах під керівництвом професора Михайла Полюжина народжується нова прогресивна модель прикладної лінгвістики, аналогів якої немає в Україні.
Завдяки плідній співпраці кафедри ПЛ та адміністрації факультету встановлюються нові міждисциплінарні зв’язки між філологічною цариною та міжнародними економічними студіями, що, на моє глибоке переконання, із часом актуалізуються в спільних наукових та методичних проектах. Маю на увазі насамперед розширення спектру іноземних мов, які викладають студентам прикладної лінгвістики, започаткування мовнокультурних центрів тощо. Це все було предметом обговорення під час зустрічей із колегами з факультету МЕВ та участі в конференції.
— На якому рівні підтримуєте стосунки з факультетом?
— Я є випускницею Ужгородського університету й завжди пишаюся цим фактом своєї біографії. Саме в УжДУ ще студенткою розпочала наукову кар’єру під керівництвом доцента Ольги Мочар. Микола Палінчак і Михайло Полюжин були моїми викладачами.
У мене хороші вчителі! Після захисту докторської дисертації вже чимало років співпрацюю з кафедрою прикладної лінгвістики УжНУ, адже сама очолюю такий же підрозділ у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки в Луцьку. Протягом трьох років виконувала обов’язки голови ДЕК на бакалаврських та магістерських іспитах. Постійно підтримуємо наукові та особисті контакти, а після переходу кафедри до факультету МЕВ відкрилися нові перспективи для спільних наукових та освітніх проектів у сфері політичної та економічної лінгвістики.
— Яким є нині розвиток прикладної лінгвістики?
— Узагалі це унікальна наукова та освітня спеціальність. Вона відчиняє двері практично до всіх галузей науки. У Сполучених Штатах ПЛ — одна з найкомерційніших спеціальностей, пов’язаних із методикою викладання іноземних мов.
 
(Продовження) А ще — гарний освітній бізнес, покликаний оптимізувати непростий процес вивчення англійської мови. Усі сертифіковані американські та британські тренери мають освітній ступінь із прикладної лінгвістики.
Потужним є й соціолінгвістичний її напрямок, до якого належать політична, економічна (лінгвістичний маркетинг), юридична лінгвістика, ну й, звісно, мовна політика та мовне планування. Комп’ютерна й корпусна лінгвістика, машинний переклад, комп’ютерна лексикографія — традиційні напрями прикладної лінгвістики, пов’язані із застосуванням комп’ютерних технологій під час обробки природної мови. Штучний інтелект та комунікація людини й ПК — ті галузі прикладної лінгвістики, які викликають найбільше зацікавлення в студентів.
— Ви згадали про студентів. Чим особлива підготовка саме лінгвістів?
— Переконана, освіта XXI століття — уже не освіта за професіями, що неймовірно швидко змінюються в умовах науково-технічного прогресу. Порівняйте фах бухгалтера або перекладача сьогодні й 20 років тому — два різні набори професійних умінь. Особливістю прикладної лінгвістики як університетської спеціальності є те, що студент під час навчання здобуває значно ширший комплекс навичок із різних сфер. Насамперед професійне володіння рідною та двома-трьома іноземними мовами, комп’ютерними технологіями,
уміннями перекладу, роботи з комп’ютерними інтелектуальними системами, програмами автоматичної обробки природної мови. З упевненістю стверджую, що сфера працевлаштування прикладних лінгвістів практично безмежна — від викладача-новатора до експерта зі штучного інтелекту, від розробника програмного забезпечення — до професійного дипломата.
Прикладні лінгвісти знають, як максимально ефективно застосовувати мову для розв’язання практичних потреб цивілізації. Із переходом до факультету МЕВ ПЛ в Ужгороді поступово перетворюється в унікальну модель освітньої спеціальності, випускники якої, крім іноземних мов та основ програмування, володітимуть навиками крос-культурних міжнародних студій. Це — перший такий формат в Україні. Щиро радію за абітурієнтів, котрі сьогодні обирають саме прикладну лінгвістику, оскільки впевнена в
їхньому успішному професійному майбутньому. До прикладу: 90 % наших студентів-бакалаврів працевлаштовані за спеціальністю вже під час навчання.
— На завершення розмови не можу Вас не спитати, які враження загалом викликають університет і Ужгород?
— Для мене Ужгород — затишне європейське місто, з особливим шармом багатомовності, ароматом
 
(Продовження) кави, цвітіння сакур, ну й, звісно, — це академічне місто із власним класичним вишем. Мене часто запитують, де вивчала англійську мову, і я завжди з гордістю відповідаю: в Ужгородському університеті! І досі безмежно вдячна викладачам доценту Завальській, професорам Полюжину, Гудманян, Фабіан
та багатьом іншим. Прикладна ж лінгвістика — спеціальність майбутнього, і це чудово розуміють викладачі відповідної кафедри. Люблю повторювати: те, про що звичайні люди дізнаються з новин, для студентів-лінгвістів — навчальний матеріал. Бажаю колективу кафедри та загалом факультетові міжнародних
економічних відносин творчих злетів, натхнення, талановитої молоді та професійного зростання. Сподіваюся на подальшу плідну співпрацю!
Володимир ТАРАСЮК,
«Погляд» — 30 травня 2018 року 5 (210)
Ірина Біскуб про сучасну прикладну лінгвістику

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *